Пошкодження майна підприємства внаслідок війни: як довести збитки

Захист бізнесу

Здавалося б, що може бути очевиднішим за наслідки ракетного удару: зруйнована будівля, пошкоджене обладнання, знищені товарні запаси. Але для суду очевидність події ще не означає, що всі її наслідки доведені належним чином.

У 2026 році Верховний Суд неодноразово розглядав справи, у яких майно позивачів постраждало внаслідок війни, однак наданих доказів виявилося недостатньо для задоволення позову. Проблема полягала не у відсутності шкоди, а в тому, що її не вдалося належно підтвердити.

Фотографій зруйнованої будівлі для суду недостатньо. Потрібно встановити, кому належало майно, що саме з ним сталося, чи пов'язана шкода зі збройною агресією рф і, головне, яким є її розмір у грошах.

Ці питання мають значення не лише в суді. Від повноти доказів залежить і можливість отримати страхове відшкодування, скористатися державною програмою компенсації або подати заяву до Міжнародного реєстру збитків. Тому варто розуміти, що саме потрібно довести і які документи для цього знадобляться.

Війна - загальновідомий факт, конкретна шкода - ні

Верховний Суд у постанові від 01.04.2026 у справі № 945/1826/24 підтвердив, що факт збройної агресії РФ проти України є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування. Однак це не означає, що не потребують доказування пошкодження конкретної будівлі, знищення обладнання чи втрата товарних запасів конкретного підприємства. Такі обставини, як і розмір завданих збитків, позивач має підтвердити належними доказами.

Тут діє загальне правило доказування: відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Те, що рф не бере участі в процесі й нічого не заперечує, позивача від доказування не звільняє.

У справі № 344/8228/24 (постанова від 11.03.2026) позивачі самостійно оцінили майно, що залишилося на окупованій території: за власним описом і своїми показаннями в кримінальному провадженні. Звіту оцінювача чи висновку експерта вони не надали, а клопотання про судову експертизу в суді першої інстанції не заявили. Клопотання, подані вже в апеляції, апеляційний суд відхилив. Верховний Суд відхилив і аргумент, що суд мав сам зібрати докази: за ч. 7 ст. 81 ЦПК суд не збирає доказів з власної ініціативи, крім випадків, передбачених законом. Суд також звернув увагу, що експертизу можна було призначити навіть без огляду майна.

Обидві справи розглянуто за позовами громадян, але для підприємств правило те саме: у господарському процесі тягар доказування так само лежить на позивачеві. Отже, самого факту знищення або пошкодження майна внаслідок обстрілу для задоволення позову недостатньо.

Чотири складові доказової бази

У справі про воєнну шкоду потрібно довести чотири обставини: належність майна позивачеві, факт його пошкодження або знищення, причинний зв'язок зі збройною агресією та розмір збитків.

1. Право власності

Для нерухомості основним доказом є витяг із Державного реєстру речових прав. Якщо право виникло до 2013 року й не внесене до електронного реєстру, знадобляться паперові правовстановлювальні документи. Для обладнання і запасів це договори, накладні, митні декларації, інвентарні картки та оборотно-сальдові відомості. Ці документи можуть згоріти разом із майном, тому їхній електронний архів варто зберігати окремо від місця, де працює підприємство.

2. Факт пошкодження

Для будівель ключовими доказами є акт комісійного обстеження, складений відповідно до постанови КМУ № 473 від 19.04.2022, та звіт про технічне обстеження від сертифікованих фахівців. Відомості про майно вносяться до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій. Фото- та відеофіксація має давати змогу ідентифікувати об'єкт. Спочатку знімають загальний вигляд будівлі з адресою та навколишньою забудовою, потім пошкоджені приміщення, потім окремі одиниці майна з інвентарними або серійними номерами. Зберігати потрібно оригінали файлів, а не лише копії з месенджерів.

3. Причинний зв'язок із війною

Його підтверджують матеріали кримінального провадження: заява до поліції, витяг з ЄРДР, протокол огляду місця події. Додатково варто зберегти офіційні повідомлення військових адміністрацій про атаку, записи камер відеоспостереження та пояснення очевидців. Якщо на місці є уламки боєприпасів, їх не можна чіпати: треба повідомити поліцію чи ДСНС, бо це речові докази.

4. Розмір збитків

Саме ця складова найчастіше стає вирішальною, тому про неї варто сказати окремо.

Розмір збитків: на чому програють найчастіше

Розмір збитків не можна обґрунтувати власними приблизними підрахунками. Для підприємств порядок його визначення передбачений постановою КМУ № 326 від 20.03.2022 та Методикою, затвердженою спільним наказом Мінекономіки й Фонду державного майна № 3904/1223 від 18.10.2022.

Підтвердити розмір збитків можна звітом про оцінку або висновком експерта. Звіт про оцінку зазвичай потрібен для страховика, державної програми компенсації та Реєстру збитків, і суди його теж приймають як доказ. Якщо ж звіту немає або він викликає сумніви, знадобиться експертиза. Її можна замовити самостійно (ст. 106 ЦПК України, ст. 101 ГПК України) або попросити суд призначити її. Зробити це треба в суді першої інстанції: справа № 344/8228/24 показує, що в апеляції буде пізно.

Окремої уваги потребує оцінка обладнання. Балансова вартість верстата, придбаного десять років тому, через амортизацію може бути близькою до нуля, але купити такий самий верстат за цю суму неможливо. Стаття 1192 ЦК України встановлює: «Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі». Тому в завданні на оцінку варто прямо вказати, що визначати потрібно реальну вартість майна, тобто витрати на придбання аналогічного обладнання, а не його балансову вартість.

Складніше довести упущену вигоду. Самого посилання на те, що підприємство могло б отримати певний прибуток, якби не обстріл, недостатньо: доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні упущеної вигоди враховуються заходи, яких особа вжила для одержання цих доходів.

Як це працює на практиці, показує господарська справа № 905/858/22. Позивач був субпідрядником на металургійному комбінаті «Азовсталь» у Маріуполі й через вторгнення не зміг виконати договір. Суд першої інстанції в упущеній вигоді відмовив. Східний апеляційний господарський суд постановою від 13.06.2024 це рішення скасував і стягнув з рф 25 358 240 грн. Початок виконання договору підтвердили матеріали, завезені на територію комбінату, та проміжний акт від 25.02.2022, а розмір упущеної вигоди визначила судово-економічна експертиза.

Отже, для обґрунтування упущеної вигоди підприємству варто зібрати договори та специфікації, документи про отримані аванси, закуплену сировину і підготовку до виконання замовлень, а також фінансову звітність за попередні роки. Такі докази показують, що підприємство не просто розраховувало на прибуток, а вже вживало конкретних заходів для його отримання.

Висновки

У справах про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією, недостатньо послатися на факт війни та пошкодження майна. Позивач має довести конкретні обставини: належність йому майна, факт і характер пошкоджень, їхній зв'язок зі збройною агресією, а також обґрунтувати розмір збитків.

Тому робота з доказами має починатися одразу після пошкодження майна, а не на етапі підготовки позову. Своєчасна фіксація наслідків обстрілу, збережені документи на майно та підтвердження його вартості можуть мати вирішальне значення для відшкодування.

Схожі матеріали

Всі новини

Опишіть ситуацію, юрист відповість вже сьогодні

Або напишіть у месенджер