ПДВ для ФОПів

Податки та податкові спори

Ідея обов’язкового ПДВ для ФОПів давно існує на рівні стратегічних документів і міжнародних домовленостей. Після тривалих переговорів із Міжнародним валютним фондом уряд погодив умови нового пакета фінансування, серед структурних маяків став законопроєкт про розширення кола платників ПДВ.

На першу заяву влади про ПДВ для ФОПів з лімітом від 1 000 000 грн реакція суспільства була миттєвою. Підприємці, народні депутати та представники аналітичних центрів майже одностайно заявили, що такий поріг нереалістично низький. Фактично йшлося про оборот близько 2700 грн на день, тобто під нові правила могла потрапити навіть невелика кав’ярня, перукарня чи ремонтна майстерня. За різними оцінками, у разі такого ліміту вимога реєструватися платниками ПДВ зачепила б від 500 до 700 тисяч підприємців - майже половину всіх ФОПів.

У підсумку уряд був змушений переглянути підхід. У середині лютого 2026 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що після переговорів із МВФ новий поріг погоджено на рівні 4 млн грн річного обороту. За її словами, такий ліміт дозволить не зачіпати приблизно дві третини всіх підприємців і наближає українські правила до європейських.

Подача законопроєкту очікується у березні 2026 року. Загальна логіка нових правил доволі проста. Якщо річний оборот ФОПа за останні 12 місяців перевищує 4 млн грн, він зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ. Після цього підприємець нараховує 20% ПДВ на свої товари або послуги, але водночас отримує право на податковий кредит - тобто може зменшувати суму податку на той ПДВ, який уже був сплачений у вартості придбаних товарів або послуг для бізнесу.

Держава обґрунтовує це бажанням залучити до бюджету близько 40 млрд грн щорічно (понад 1,3% доходів на 2026 рік), детінізувати імпорт та вирівняти конкуренцію, адже зараз ФОПи з оборотом до 9 млн грн мають автоматичну цінову перевагу до 20% перед юридичними особами. Проте вплив на самих підприємців буде надзвичайно жорстким.

Але, якщо ФОП не має вхідного ПДВ від постачальників, щоб перекрити свої зобов'язання, він платитиме податок із власної кишені. Як підрахувала народна депутатка Ніна Южаніна, реальне річне навантаження при обороті 4 млн грн складатиме від 220 000 до 740 000 грн. Це призведе не стільки до масового закриття ФОПів, скільки до їх дроблення (наприклад, бізнес із доходом 5 млн грн розподілять на двох по 2,5 млн грн) або переходу в тінь на готівку. Такий відтік боляче вдарить по місцевих бюджетах, де у 2023 році частка єдиного податку становила 12,8%, а подекуди сягала 18%. Крім того, ці 20% неминуче перекладуть на кінцевого споживача. Це особливо відчутно у секторах побутових послуг, наприклад ремонт, краса, харчування, дрібна торгівля. В умовах воєнного часу та підвищеної інфляційної чутливості суспільства зростання цін матиме прямий соціальний ефект.

Терміни запровадження реформи поки що залишаються відкритими. Найчастіше називають дату не раніше 1 січня 2027 року, але остаточно вона залежатиме від того, коли парламент ухвалить закон і які перехідні положення в ньому будуть прописані.

На мою думку, якби держава дійсно прагнула зробити цей механізм найвдалішим, підхід мав би бути індивідуалізованим. По-перше, ліміт у 4 млн грн не має бути статичним, його необхідно регулярно переглядати з урахуванням інфляції та економічного зростання, щоб уникнути непередбачуваного тиску. По-друге, критично важливою є прозорість системи автоматизованого контролю (СМКОР). Реформа може додати понад півтора мільйона нових платників до наявних 250 тисяч, що загрожує перевантаженням серверів ДПС. Будь-який технічний збій перетворить адміністрування на інструмент тиску та безпідставних блокувань податкових накладних доброчесного бізнесу. Нарешті, держава зобов'язана надати щонайменше 3-6 місяців перехідного періоду суто для налаштування електронного документообігу та бухгалтерії.

Навіть якщо нові правила запрацюють не раніше 2027 року, готуватися до них краще вже зараз. Досвід попередніх податкових змін показує: підприємці, які починають рахувати й аналізувати завчасно, мають набагато більше варіантів для адаптації, ніж ті, хто відкладає це до моменту ухвалення закону.

Насамперед варто тверезо оцінити власний масштаб бізнесу. Підприємцям варто порахувати свій оборот за останні 12 місяців і зрозуміти, наскільки близько вони підходять до потенційного порогу у 4 млн грн. Якщо дохід уже перевищує цю межу або стабільно до неї наближається, варто зробити простий прогноз на наступний рік. Це допоможе зрозуміти, чи є ризик потрапити під обов’язкову реєстрацію платником ПДВ.

Другий важливий крок - подивитися на структуру витрат. Від того, з ким саме працює підприємець, напряму залежатиме реальне податкове навантаження. Якщо значна частина постачальників уже є платниками ПДВ, то частину податку можна буде зарахувати до податкового кредиту. Тому варто оцінити, яку частку у витратах потенційно становитиме так званий вхідний ПДВ. Саме від цього залежить, наскільки відчутним буде додаткове навантаження.

Для підприємців у сфері ІТ та тих, хто працює з іноземними клієнтами, важливо окремо переглянути свої договори. Якщо послуги надаються компаніям за кордоном, слід перевірити, чи правильно вони описані в контрактах та інвойсах і чи відповідають переліку, визначеному підпунктом 186.3 Податкового кодексу України. У таких випадках варто хоча б раз показати договори юристу або податковому консультанту  інколи навіть формулювання послуги може впливати на податкові наслідки.

Окремо варто подумати і про технічний бік питання. Платник ПДВ повинен реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, вести облік вхідного та вихідного ПДВ і щомісяця подавати декларацію. Тому підприємцям, які потенційно можуть перейти на таку модель, варто заздалегідь визначитися з бухгалтером або бухгалтерським аутсорсом і підібрати відповідне програмне забезпечення.

І, зрештою, найважливіше - стежити за тим, як розвиватиметься законодавство. Фінальний текст законопроєкту про ПДВ для ФОПів ще не опубліковано, тому його зміст, перехідні періоди та навіть сам поріг обороту можуть змінюватися в процесі парламентського розгляду. Саме тому підприємцям важливо не лише реагувати на готові правила, а й уважно слідкувати за тим, як вони формуються.

У підсумку історія з ПДВ для ФОПів показує значно ширший процес, ніж просто зміну одного податку. Фактично йдеться про поступову трансформацію всієї моделі спрощеної системи. Протягом багатьох років вона була інструментом підтримки малого підприємництва, але водночас стала і способом податкової оптимізації для бізнесів із набагато більшими оборотами. Саме цю диспропорцію держава намагається виправити, частково під тиском міжнародних партнерів, частково через об'єктивну потребу наповнення бюджету у воєнний час.

Водночас ключовий ризик реформи полягає в тому, що її ефект значною мірою залежатиме не від самої ідеї ПДВ, а від способу її реалізації. Якщо правила будуть надто різкими або складними для адміністрування, частина підприємців справді може обрати простіший шлях -дроблення бізнесу або роботу поза офіційним обліком. У такому випадку очікувана детінізація може перетворитися на протилежний результат. Саме тому для уряду критично важливо не лише встановити поріг і ставку, а й забезпечити зрозумілі правила, передбачуваний перехідний період і максимально просте адміністрування для малого бізнесу.

Для самих підприємців ця історія є сигналом про зміну довгострокових правил гри. Навіть якщо реформа почне діяти лише через кілька років, тенденція вже очевидна, що  система поступово рухається до більш прозорого обліку та скорочення податкових винятків. У таких умовах найгіршою стратегією є чекати остаточного тексту закону і реагувати в останній момент. Натомість підприємці, які вже зараз аналізують структуру своїх витрат, переглядають договори та готують бізнес до потенційної роботи з ПДВ, матимуть значно більше можливостей для адаптації.

Схожі матеріали

Опишіть ситуацію, юрист відповість вже сьогодні

Або напишіть у месенджер